прогудіти

і прогусти́, -гуду́, -гуде́ш; мин. ч. прогуді́в, -ді́ла, -ді́ло і прогу́в, -гула́, -гуло́; док.

1) неперех.Видати довгі, протяжні низькі звуки. || Одночасно голосно зазвучати, створюючи загальний гомін. || Пролунати протяжно, на низьких нотах. || перен. Стати широко відомим; набути великого розголосу.

2) перех. Сказати, промовити що-небудь глухим низьким голосом або одночасно в кілька голосів.

3) неперех. Пролетіти, пройти, проїхати з гудінням. || безос., розм. Те саме, що пронести 4). || тільки 3 ос., перен., розм. Скінчитися, давно минути.

4) неперех. Гудіти, густи якийсь час.